?

Log in

No account? Create an account
There is no "I"
in fuck u
Останні записи 
12-е-листопад-2007 10:54 pm(без теми)

В принципі не люблю сильно Шевченка, але це вразило

Хіба самому написать



Хіба самому написать
Таки посланіє до себе
Та все дочиста розказать,
Усе, що треба, що й не треба.
А то не діждешся його,
Того писанія святого,
Святої правди ні од кого,
Та й ждать не маю од кого,
Бо вже б, здавалося, пора:
Либонь, уже десяте літо,
Як людям дав я «Кобзаря» ,
А їм неначе рот зашито,
Ніхто й не гавкне, не лайне,
Неначе й не було мене.
Не похвали собі, громадо! —
Без неї, може, обійдусь,—
А ради жду собі, поради!
Та, мабуть, в яму перейду
Із москалів, а не діждусь!
Мені, було, аж серце мліло,—
Мій боже милий! як хотілось,
Щоб хто-небудь мені сказав
Хоч слово мудре; щоб я знав,
Для кого я пишу? для чого?
За що я Вкраїну люблю?
Чи варт вона огня святого?..
Бо хоч зостаріюсь затого,
А ще не знаю, що роблю.
Пишу собі, щоб не міняти
Часа святого так на так,
Та іноді старий козак
Верзеться грішному, усатий,
З своєю волею мені
На чорнім вороні-коні!
А більш нічого я не знаю,
Хоч я за це і пропадаю
Тепер в далекій стороні.
Чи доля так оце зробила?
Чи мати богу не молилась,
Як понесла мене? Що я —
Неначе лютая змія
Розтоптана в степу здихає,
Захода сонця дожидає.
Отак-то я тепер терплю
Та смерть із степу виглядаю,
А за що, єй-богу, не знаю!
А все-таки її люблю,
Мою Україну широку,
Хоч я по їй і одинокий
(Бо, бачте, пари не найшов)
Аж до погибелі дійшов.

Нічого, друже, не журися!
В дулевину себе закуй,
Гарненько богу помолися,
А на громаду хоч наплюй!
Вона — капуста головата.
А втім, як знаєш, пане-брате,
Не дурень, сам собі міркуй.

[Перша половина 1849, Косарал]
9-е-листопад-2007 10:07 pm - г...г....гг
 втопив в ванній свій багатостраждальний телефон, коли намагався відгризти йому вухо, а він захищався..
дамс..поки буду з маміною рожевою нокією))оу, світ емо і лезбіянок мій зззззз)))))
5-е-листопад-2007 09:40 pm(без теми)
Ось переглядав фотки, згадав Бабкіна концерт, так і не виклав тоді фото..круто було тоді, так тепло і розкуто, люди світилися помішками й любов"ю, застигали на місці під впливом слів і музики...


 



1-е-листопад-2007 06:40 pm(без теми)
Ми дивимось,але не бачимо
Ми слухаємо,але не чуємо
Ми сприймаємо догматично, але не відчуваємо




я йду по вулиці, на мене падає дощ
я можу почати бігти, або повзти, але на мене все-одно буде падати дощ

я беру чашку
я можу налити в неї молока, або розбити об стінку, але все-одно прийде зима, якої я так не хочу

я бачу людину
я можу пропустити її вперед, або штовхнути її, і вона впаде, але маршрутка з Контрактової все-одно буде повна




якою б не була швидкість руху або підхід до речі, або ставлення до живого результат може бути один
іноді вибір не спричинює багатоваріантість кінця, іноді від мене нічого не залежить
перекреслив, бо щиро в цьому не впевнений;




йдучи вулицею, можу сховатись під парасолею,
і всі, на кого в даний момент падає дощ теж сховаються під парасолею,
і тоді дощ не буде лише звуком ударів води об листя на землі, а буде найкращою музикою, яку ми коли-небудь чули

беручи чашку, можу сфотографувати її так, що зима буде найкольоровішою за все моє життя
і всі, хто подивляться на знімок
побачать його колір більше, ніж сірість асфальту

бачачи людину, я можу обійняти її,
і вона обійме мене і якщо захоче мене відчути відкине догму часу
і ми підемо під дощем пішки
28-е-жовтень-2007 01:09 am - Джон..
9 жовтня в нього було день народження. Завтикав я..Не хочу тут сумних нот, просто згадав його




Чудернацька поезія і проза Леннона:


Робкий

Я робкий, старомодный
Стеснявый я до слез
Я ни к чему не годный
Поверьте, я всерьез.

Я робкий до концов ногтей,
И пикнуть не решусь
Нет у меня совсем друзей
И танцевать боюсь.





Эрик Хирбл и его Жирный Струп

Как-то ранним сальным утром Эрик Хирбл проснулся и обнаружил
у себя на голове огромный жирный нарост. "О, Рожа!" - воскликнул
Эрик Хирбл, весьма удивленный. Впрочем, дальше он занялся своими
обычными утренними делами, ибо чего тут особенно беспокоиться,
из-за какой-то шишки? Но вдруг он услышал тоненький голосок,
который звал его: "Эрик... Эрик Хирбл", - вроде бы так, правда,
сам я, честно говоря, не слышал.
Следующим вечером тот же голосок сказал:
"Эрик, это я, жирный нарост на твоей собственной голове,
Эрик, помоги мне!"
Вскоре Эрик привык и даже очень привязался к своему жирному
дружку.
"Зови меня Струп", - сказал голос. Так оно и было.
"Зови меня Эрик", - сказал Эрик, как ни в чем ни бывало.
С тех пор Эрика всюду видели с большим жирным Струпом на
голове. Из-за этого Эрик и лишился работы в школе, где он учил
танцам спазматиков.
"Мы не допустим, чтоб нашим ребятам преподавал калека", -
заявил Директор школы.
22-е-жовтень-2007 02:43 pm(без теми)



Он делает часть меня так как я этого ожидаю. Я делаю часть его, только он это чувствует. И часть каждого из вас


Can life be worse than death?

what is death?

Maybe another sort of life?



The deeper I get into music the lesser I want to go out..
9-е-жовтень-2007 10:41 pm - Who's next? RA-DI-O-HE-AD


7-е-жовтень-2007 12:22 am(без теми)
"...І друг мой грузовик" сподобалися. Музика, яка більше нічо не потребує, майстерний басист з його клавішною технікою, веселі тексти..
Але ця річ для настрою, не більше. Вийшовши звідти, я подумав, що хочу послухати Сігур і забув про концерт. ну таке. 
Вслід за драмером Пласібо, пішов і наш драмер. Тепер можемо грати "димну суміш" з 5"ницці й грузовиків.
Супер, кажу я собі..шоб не сказати інакше 
11 жовтня Бабкін. Хочу піти, але не впевнений чи зможу

Ця сторінка біла завантажена листопад 22-е 2017, 10:15 pm GMT.